http://www.ukremb.ca/data/upload/content/canada/ua/poll/president_of_ukraine_ukr.jpg

 

http://www.ukremb.ca/data/upload/content/canada/ua/poll/government_of_ukraine_ukr.jpg

 

http://www.ukremb.ca/data/upload/content/canada/ua/poll/parliament_of_ukraine_ukr.jpg

 


 

http://www.ukremb.ca/data/upload/content/spain/ua/poll/anons_3.jpg

http://www.shinystat.com/cgi-bin/shinystat.cgi?USER=spain

МЗС України

 

ЄВРО-2012

 

http://www.ukremb.ca/data/upload/content/canada/ua/poll/ukraine_nato_100.jpg

Веб-сайт "Україна - НАТО"

 

Спілка дипломатів України

 

http://www.ukremb.ca/data/upload/content/canada/ua/poll/ua_foreign_affairs_100.gif

Журнал МЗС України
"Зовнішні справи"

 

Українське радіо

 

ЧАЕС


Головна сторінка

Новини
19 липня 2010 року

19 липня учасники прес-туру акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» спільно з її ініціатором Миколою Томенком та партнером акції у Києві Олександром Бригинцем мали можливість оцінити учасників акції, які представляють столицю України. Це два унікальні за своєю красою та історією палаци: Маріїнський і Кловський, а також наймогутніша фортифікаційна споруда столиці - Київська фортеця.

 

Нагадаємо, більше місяця триває другий етап акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», в ході якого відбувається представлення областями своїх номінантів на звання кращих. Наразі на перемогу претендують 137 об’єктів з різних куточків України, і цей перелік ще поповнюється. Журналісти та експерти вже мали змогу побачити ряд конкурсантів Хмельниччини, Чернігівщини, Волині та Рівненщині. У понеділок черга дійшла і до столичних об’єктів.

 

Першою зупинкою прес-туру стала церемоніальна резиденція Президента України - Маріїнський палац. Саме він представляє, а точніше представляв (на сьогоднішній день будівля на капітальному ремонті) Україну на міжнародному рівні як державна резиденція. Тому його ще називають Президентським палацом.

 

Будівництво палацу остаточно було завершено у 1752 році на замовлення імператриці Єлизавети за проектом архітектора Бартоломео Растреллі. Це один із найяскравіших прикладів стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Впродовж своєї історії Маріїнський палац неодноразово реконструювався. Одна з найбільших - реконструкція після пожежі, що знищила другий поверх та всі парадні приміщення палацу у 1868-1870 роках.

 

Другою зупинкою маршруту стала ошатна споруда на Липках, яку ще нещодавно займав музей історії Києва, а нині - Верховний Суд України. Кловський палац було побудовано у 1752-1756 роках для потреб Києво-Печерської лаври за проектом архітектора П.Неєлова та за участю С.Ковніра. Цегляна дво-, а згодом - триповерхова будівля була виконана в стилі бароко. У 1770 році у Кловському палаці було влаштовано шпиталь, згодом тут розміщувалась гімназія. Як і більшість, збережених до нашого часу архітектурних пам´яток, упродовж століть цей палац зазнав численних перебудов, пожеж та актів вандалізму.

 

Останньою зупинкою туру став комплекс оборонних споруд Києва, який формувався протягом 15-ти століть - Київська фортеця. До її складу входять Києво-Печерська лавра, територія національного музею історії Великої Вітчизняної війни, завод «Арсенал» і багато інших об'єктів: валів та оборонних мурів Києва.

 

Оглядаючи об´єкти, що представляють на конкурсі столицю, Заступник Голови Верховної Ради України та ініціатор акції М.Томенко відзначив: «Як не парадоксально, але київські об´єкти найменш відвідувані». Так, говорячи про Маріїнський палац, М.Томенко відмітив, що це, в першу чергу, пов´язано з тим, що він позиціонується як офіційна резиденція Глави Держави.

 

Також, на думку М.Томенка, повною мірою не використовуються всі можливості Київської фортеці. Він наголосив, що це одна із визначних пам´яток фортифікаційних споруд, для збереження якої у свій час центральна влада та київська міська влада часів Олександра Омельченка вклала досить багато коштів. «Натомість, сьогодні треба активніше використовувати потенціал Київської фортеці», - зазначив він, пояснивши, що на її території можна проводити різного роду культурні заходи, як-то концерти, презентації, фестивалі тощо.


 
 
Розробник: ЗАТ "Софтлайн"
©  МЗС України